Лікар радить, консультує, інформує

Медична  сестра ДНЗ №78

Карбач Катерина Іванівна

Освіта: Львівське медичне училище центр «Медик».

Спеціальність:" Акушерство "

Кваліфікація: медсестра – акушер.

Львівський національний університет ім.Івана Франка.

Спеціальність: "Філософія"

Кваліфікація: психолог-дослідник.Викладач.

Грип  - гостре інфекційне захворювання дихальних шляхів, що викликається вірусом грипу. Входить до групи гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ). Захворювання передається  повітряно-крапельним шляхом на відстанні двох метрів. Від моменту контакту з вірусом до появи симптомів зазвичай проходить від 12 до 24 годин. Групою ризику, особливо, є діти, які відвідують дошкільні навчальні заклади.

• Зазвичай хвороба починається раптово, зі збільшенням температури тіла (39—40 градусів), озноб.
• З'являється відчуття нездужання та розбитості.
• Головний біль.
• Біль у спині, попереку, кінцівках.
• Сухість та закладеність носа.
• Першіння у горлі.
• Можуть виникнути ускладнення хвороби (запалення легенів, бронхіт).

1. Вакцинація. Щеплення вакцинами, проводиться завчасно, за 2-4 тижні до епідемії грипу, проти тих збудників грипу, які очікуються.
2. Дотримання правильного розпорядку дня. Обов’язковими є проведення ранкової гімнастики,гігієнічних процедур,занять з фізкультури тощо.
3. Повноцінне харчування з включенням вітамінів у природному вигляді, уникати перевтоми.
4. Загартовування організму.
5. Прогулянки на свіжому повітрі.
6. Зволожуйте слизові оболонки. Для цієї мети можна купити фізіологічний розчин, або готові сольові розчини для введення в носові ходи. Капайте особливо тоді, коли з дому йдете туди, де багато людей.
7. Мити руки із милом після громадського транспорту, відвідування громадських місць.
8. Обов’язковими є часте провітрювання та вологе прибирання в приміщеннях.

Оптимальні параметри повітря в приміщенні – температура близько 20 градусів, вологість – 50-70%.

9. Уникати місць скупчення людей.
10. Застосовувати засоби нетрадиційної (народної) медицини, гомеопатичні препарати, оксолінову мазь, овочі з фітонцидами (часник, цибулю).
11. Не займатися самолікуванням. При появі перших симптомів захворювання звертатися до лікаря.
12. У ситуації, коли у Вашому оточенні з’являється хворий на ГРІ, займайте активну позицію — робіть зауваження людині, яка кашляє чи чхає і не прикривається хусткою.

• при перших ознаках захворювання дитину покласти у ліжко і викликати лікаря;
• не відправляйте дитину до дошкільної установи;
•  хворі на грип повинні бути негайно ізольовані;
• необхідно хворого розташувати в окремій кімнаті,виділити йому індивідуальний посуд, предмети особистої гігієни;
• особа що доглядає за хворим,повинна носити маску, і ретельно мити руки після кожного контакту з хворим;
•  проводити провітрювання приміщення декілька разів на добу;
• щодня робити вологе прибирання приміщень в оселі;
•  вживати значну кількість рідини(сік,негазована вода,морс,компот тощо);

Відповідне медикаментозне лікування хворому призначає тільки лікар!

 Зараження вошами має назву "педикульоз". Підхопити вошей може хто завгодно, і це не залежить від віку, статі і соціального середовища.

Гидливо й з побоюванням педикульоз зазвичай сприймають люди, які ніколи з ним не стикалися. Ті ж, хто одного разу заражався вошами і позбавлявся від них, знають, що для зараження зовсім не обов’язково нехтувати гігієною, а ефективне виведення паразитів забезпечується дотриманням досить простих і доступних заходів

Воші – це дрібні жучки-паразити, які комфортно себе почувають на шкірному покриві людини і в її одязі. Бажане місце проживання паразитів визначає їх назва – розрізняють головну, лобкову і платтяну вошу. Головна і лобкова воша селиться на волосяному покриві людини (головна на волоссі голови, а лобкова, відповідно, в зоні статевих органів, іноді в пахвових западинах, на грудях і животі). Платтяна воша комфортно живе в одязі, зосереджується в складках і швах одягу та кусає лише при контакті з шкірою, не перескакуючи при цьому на тіло.

Воші не стрибають, не літають, а бігають, тобто зараження ними може відбутися лише при прямому контакті. Серед благополучного населення (виключаючи категорію соціально відторгнутих верст) найчастіше педикульоз зустрічається у дітей. Шляхи зараження в даному випадку:
– спальні місця в яслах і дитячих садках;
– використання заражених речей – шапок, рушників, гребінців.

Крім того, контакт із зараженою постільною білизною, одягом, рушниками, гребінцями має місце бути і в практиці дорослих людей, вони ж ризикують при відвідуванні громадських лазень, саун, басейнів, душових та інших місць, де можна контактувати з зараженою поверхнею.

Дотримання ідеальної гігієни – не панацея. Безумовно, це не привід не приймати водні процедури, але й покладати на них всі надії не варто. Вошам простіше закріпитися на чистому, ніж на сальному волоссі. Але відсутність гігієнічних процедур створює сприятливі умови для активної життєдіяльності паразитів.

Основні заходи профілактики:
- здійснювати регулярну стрижку і щоденне розчісування волосся та огляд голови дитини.

– регулярні гігієнічні процедури – миття тіла і голови не рідше двох разів на тиждень;
– регулярна зміна постільної білизни;
– прання постільної білизни при високій температурі;

– прасування одягу (особливо швів) гарячою праскою;
– використання лише своїх предметів у побуті (рушники, гребінці, білизна);
– олія чайного дерева або лаванди рекомендується до використання, якщо вам відомо, наприклад, про випадки педикульозу в дитячому садку вашої дитини;
– щоб уникнути повторного інфікування використовувані переносником паразитів речі необхідно прокип’ятити і залишити без користування на два тижні, за цей час воші і гниди загинуть (або при кип’ятінні, або без харчування).

Педикульоз не може проходити безсимптомно, він неодмінно характеризується нестерпним свербінням. Найчастіше вошей виявляють на потилиці або за вухами, щоб упевнитися в їх наявності, потрібно розчесати волосся над світлою поверхнею. Стануть помітні або чорні воші, або їхні світлі яйця, схожі на лупу, але які щільно прилипли до волосся.

1. Купіть в аптеці будь-який засіб для обробки від педикульозу (вошивості).

2. Обробіть волосяну частину голови дитини засобом строго у відповідності з доданою інструкцією.

3. Вимийте дитину з використанням дитячого мила або шампуню. Для хлопчиків можлива стрижка наголо.

4. Видаліть механічним способом (виберіть руками або вичешіть густим гребінцем) загиблих вошей і гнид. Для зняття гнид необхідно змочувати пасма волосся в розчині, приготованому з рівних кількостей води і 9% столового оцту. Промийте волосся теплою водою.

5. Одягніть дитині чисту білизну і одяг.

6. Виперіть постільну білизну і речі дитини окремо від інших речей, пропрасуйте їх праскою з використанням пари.

7. Огляньте і при необхідності, проведіть профілактику для всіх членів сім'ї. Не забудьте про себе.

8. Повідомте про ситуацію лікаря (медичну сестру) дитячого закладу, який відвідує Ваша дитина, для проведення комплексу протипедикульозних заходів.

9. Повторіть огляд дитини і всіх членів сім'ї через 7, 14, 21 днів і проведіть при необхідності повторні обробки до повного винищення вошей і гнид.

Основною причиною отруєння малюка є несвіжі продукти. Іноді перевірити це дуже складно. На перший погляд може здатися, що їжа виглядає пристойно і зовсім не пахне. Але якщо вона зберігалася неправильно, то отруїтися нею дуже легко, особливо дитині. Тому потрібно звертати увагу не тільки на запах і вигляд їжі, але і на умови її зберігання.

Також отруєння у дитини можуть викликати продукти з вичерпаним терміном зберігання. Досить часто неуважні батьки купують дітям йогурт або сік і відразу вручають смакоту їм в руки, не глянувши на термін придатності продукту.

Ну і ще одна тема, актуальна влітку, це продукти з базару — фрукти, овочі та ягоди. Їх недостатня обробка також може стати причиною харчового отруєння у дитини. Мити будь-які продукти з овочевого базару потрібно ретельно, а саме: тверді овочі та фрукти краще замочувати, а потім чистити щіткою. М’які і пухкі плоди, наприклад, як малина, необхідно зрошувати гарячою і холодною водою поперемінно кілька разів. Так загине більшість мікробів.

Якщо ж дитина все-таки отруїлася, це буде видно практично відразу. Симптоми отруєння у дітей проявляються раптово. Якщо це легке отруєння, то у дитини може з’явитися реакція на шкірі у вигляді висипки. Малюк відмовляється від їжі, стає млявим, пасивним. При сильному отруєнні симптоми різко відрізняються. Це зазвичай: нудота і блювання у дітей, діарея, сильні болі в животі. Нерідко піднімається температура у дитини при отруєнні, з’являється озноб. Малюк може плакати, а може і лежати без сил. Найбільш тривожними симптомами отруєння у дітей є часта блювота і діарея. При цьому відбувається стрімке зневоднення організму дитини, а це може загрожувати життю малюка.

• - блідість шкірних покривів,
• - зниження тиску,
• - рідкісне сечовипускання,
• - темно-жовтий або помаранчевий колір сечі,
• - прискорене дихання,
• - відмова від їжі і пиття.

В першу чергу при отруєнні малюка потрібно максимально позбавити його організм від токсинів.

1. Промивання шлунка. Якщо дитина маленька (до трьох років), йому промивають шлунок за допомогою зонда. В домашніх умовах зробити це може тільки фахівець, а якщо ви таким не є, викликайте швидку допомогу. Дітям постарше промити шлунок можна з допомогою великої кількості (2-3 літра) випитої води. У неї можна додати сорбенти — речовини, які мають здатність зв’язувати і виводити з організму токсичні елементи (активоване вугілля, «Ентеросгель», «Полісорб»). Якщо дитина боїться або не може рвати, йому можна допомогти, злегка натиснувши пальцем на язичок у його кореня.

2. Контроль температури. Нерідко при харчовому отруєнні температура у дитини піднімається вище 38 градусів. Зазвичай після промивання шлунка вона спадає, але якщо тримається, потрібно збивати температуру. При отруєнні краще не давати ніяких ліків (через рот). Можна зробити розтирання тіла дитини теплою водою, а також скористатися ректальними свічками.
3. Рясне відпоювання. Воно необхідно і при блювоті, і при діареї. Давати дитині потрібно кожні 10-15 хвилин по 10-20 мл рідини. Це може бути: звичайна вода, водно-сольовий розчин, який продається в будь-якій аптеці, наприклад, «Регідрон», розчин звичайної солі і харчової соди (одна чайна ложка на літр води), неміцний чай, відвар з рису. Пиття повинне бути теплим, щоб воно швидше засвоювалося. Якщо дитина відмовляється пити, негайно викликайте невідкладну допомогу.

Літні вітамінки, виявляється, кишать нітратами та іншими неприємними речовинами, які можуть викликати харчове отруєння. Щоб убезпечити себе від них, купуй овочі та фрукти тільки в супермаркетах чи на ринках, які перебувають під контролем санітарно-ветеринарної служби.  

Зелень. Уважно вибираєм зелень - вона не повинна мати гнилих елементів. Ворогом нітратів є пряме сонячне світло, тому потримавши хвилин 30 під сонечком, істотно зменшується їх кількість. Потім замочуєм кріп-петрушку в підсоленій воді на 15 хвилин і обрізаєм стебла, використовуючи тільки верхівку. Обов'язково викидаєм залишки зелені і не зберігаєм її в холодильнику: там нітрати перетворюються в нітрити, які ще більш небезпечні для нашого організму і можуть викликати серйозне отруєння.

Листові. Щоб зменшити кількість шкідливих речовин, потрібно замочити капусту і салати мінімум на 2-3 години в холодній підсоленій воді. А в сам салат додай 1 ст. л. лимонної кислоти, яка блокує розмноження нітробактерій і кишкової палички.

Коренеплоди. Буряк, морква, пастернак, селера та ін. Досить ретельно очистити від шкірки, зрізати верхівки з двох сторін - місця накопичення небезпек і відварити до готовності, а відвар злити.

Гарбузові. До цієї групи відносяться огірки і кабачки, які накопичують небезпечні речовини і бактерії в шкірці і верхівках. Ретельно вимивши і очистивши їх належним чином, можна сміливо використовувати в їжу. Вибираючи ці плоди, стежте за тим, щоб вони були пружними на дотик.

Пасльонові. Щоб не отруїтися молодою картоплею, купуєм плоди без зеленого забарвлення (це місця проживання отруйних речовин). Не зберігайте картоплю в холодильнику, а в прохолодному місці. Обов'язково перед готуванням ретельно промийте овочі (від бактерій і яєць паразитів) і потримайте їх у воді (30-40 хвилин), щоб знизити ще на 20-25% вміст нітратів. Інші представники цього сімейства - помідори і баклажани - рідко є причиною отруєнь. Головне - вибирати плоди з зеленими корінцями, це означає, що вони свіжозібрані, і уникайте вм'ятин і гнилі.

Ягоди. Небезпеку становлять ті ягоди, які ростуть близько до грунту: полуниця, суниця, чорниця. У них, крім нітратів, можуть мешкати яйця паразитів - аскарид. Тому ці плоди потрібно ретельно промивати під проточною водою кілька разів і обливати окропом.

Фрукти. Яблука та груші потрібно очищати від шкірки і видаляти серцевину - саме там проходять шляхи, по яких всмоктувалися нітрати. Персики та абрикоси потрібно ретельно промити в проточній воді, а для дітей - зрізати шкурки і ошпарити окропом.

Вакцинація — найефективніший спосіб захисту від інфекційних захворювань. Імунна система реагує на введену вакцину, виробляючи імунітет проти інфекції, і таким чином формує у вашої дитини захист проти хвороби. В основному, вакцини вводяться в організм у вигляді уколу (ін’єкції). Деякі вакцини, наприклад, „жива” вакцина проти поліомієліту (ОПВ) — у вигляді крапель у рот (орально).

 Вакцинація потрібна для захисту вашої дитини. Інфекційні хвороби дуже небезпечні, можуть викликати ускладнення, інвалідність, деякі — смерть. Вакцинація захищає вашу дитину від інфекцій, запобігає тяжкому перебігу хвороби й ускладненням — у випадку інфікування. Ніщо не зможе захистити вашу дитину від небезпечних інфекцій краще за вакцинацію.

Гепатиту В, туберкульозу, дифтерії, кашлюка, правця, поліомієліту, гемофільної інфекції, кору, краснухи і паротиту (свинки).

 Якщо 90–95% людей мають імунітет проти інфекційного захворювання, воно не пошириться територією країни, навіть якщо буде завезене з іншої держави. Такий імунітет називається „колективним”.

1. Не підвищувалася температура в дні, що передують вакцинації? Чи не було яких-небудь інших ознак нездоров'я, наприклад, кашлю, чхання, нежиті, які можуть свідчити про початок захворювання?
2. Чи є у дитини будь-які хронічні захворювання і не отримує вона у зв'язку з цим постійно лікарські препарати, якщо так, то які?
3. Чи не було раніше судом, виражених алергічних реакцій на їжу, ліки й ін?
4. Необхідно розповісти, як дитина переносила попередні щеплення, підвищувалася у неї температура, чи погіршувалося самопочуття та ін.
5. Не рекомендується робити щеплення відразу після повернення з тривалої поїздки, особливо, якщо різко мінявся клімат, тому що це створює умови для захворювань.
6. Необхідно сказати, чи отримувала дитина в останні три місяці препарати, виготовлені на основі крові, або вироблялося чи переливання крові. Це впливає на строки подальшої вакцинації проти кору, краснухи і паротиту, вони збільшуються, тому що препарати крові містять готові антитіла - специфічні захисні білки крові проти зазначених інфекцій, які "заважають" дитині активно виробити імунітет самій.

Якщо при огляді перед щепленням лікар робить висновок, що дитина практично здорова, проводиться щеплення.

Вакцинація не робиться дитині, в якої є високий ризик розвитку ускладнень, чи при станах, коли імунна відповідь на введену вакцину не сформується.

1. Гостре захворювання, що супроводжується температурою вище 38,5°С.

2. Серйозна алергічна реакція (анафілактичний шок) на попередню дозу вакцини чи відома алергічна реакція на один із компонентів вакцини (наприклад, на желатин, неоміцин, курячий білок та ін.).

3. Захворювання і стани організму, при яких імунітет після введення вакцини може не сформуватися (наприклад, в умовах хіміотерапії у онкологічних хворих; при вживанні великих доз стероїдних гормонів; при вживанні ліків, що пригнічують імунітет; при СНІДі

 4. Дітям з неконтрольованою епілепсією не рекомендовано вводити цільноклітинні вакцини проти кашлюка.

 5. При вагітності не рекомендоване введення „живих” вакцин (вагітні жінки в багатьох країнах вакцинуються від грипу щорічно інактивованими вакцинами).

Міф: Вакцини викликають тяжкі захворювання — цукровий діабет, бронхіальну астму, розсіяний склероз, рак, тиреоїдит — через багато років після введення.

Міф: Вакцини викликають аутизм.

Міф: Дітям з хронічними захворюваннями вакцинацію проводити не можна.

Міф: При вакцинації перевантажується імунна система дитини.

Міф: Вагітним жінкам вакцинуватися не можна.

Міф: Краще перехворіти природним шляхом, ніж зробити щеплення.

Міф: Вакцина може ослабити імунну систему.

Міф: Дітям, які живуть з ВІЛ, щеплення робити не можна.

Міф : Перебуваючи на грудному вигодовуванні, дитина захищена, тож і вакцинацію проводити не потрібно .

Міф : Дитина у перші місяці життя захищена від інфекцій „імунітетом”, отриманим від матері в утробі (материнські антитіла).

Це інфекційне захворювання, яке викликається мікобактерією туберкульозу, або так званою паличкою бацилою, яка довго зберігає свої властивості при висиханні, замерзанні та після обробки спиртом, кислотою чи лугом. У той же час бацила Коха, як її ще називають, гине від прямих сонячних променів, високих температур, від речовин, які містять хлор.

Упродовж всієї історії людства туберкульоз викликав тривогу у лікарів і філософів, жреців і вчених. Він є найпоширенішою у світі інфекційною хворобою, яка посідає перше місце за смертністю людей. Більше того, в останні роки туберкульоз в глобальному масштабі перейшов “у наступ”. На земній кулі нараховується понад 60 мільйонів хворих на цей недуг. Щорічно туберкульоз забирає 3 мільйонів людських життів, натомість реєструється 7-10 мільйонів нових випадків захворювання.

Починаючи з 1990 року в нашій країні реєструється постійне зростання захворюваності на туберкульоз. Епідемію туберкульозу в Україні за критеріями Всесвітньої організації охорони здоров’я визнано з 1995 року. Останнім часом в Україні щороку діагностується до 20 тисяч нових хворих, серед них 3,5 тисячі дітей. Помирає від туберкульозу понад 7,5 тисяч людей. Значно збільшилася кількість випадків туберкульозного менінгоенцефаліту. Загальна кількість хворих на диструктивну форму туберкульозу (коли розпадаються легеневі тканини) вже досягла майже 140 тисяч чоловік. Серед тих, хто вперше захворів на туберкульоз, багато алкоголіків, наркоманів, ВІЛ-інфікованих.

Туберкульозом може захворіти кожний, але деякі люди мають більш високий ризик виникнення захворюваності:

• ті, хто знаходиться у постійному контакті з хворим;

• найбільша захворюваність у ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД;

• алкоголіки, курці, наркомани;

• особи з послабленим імунітетом внаслідок неправильного харчування, незадовільними умовами життя, з хронічними захворюваннями;

• діти, а також люди похилого віку.

Туберкульоз поширюється повітряно-крапельним шляхом. Коли у громадському транспорті хвора людина кашляє, хто знає скільки в цей час вона “випускає на волю” мікобактерій. Або коли бактеріоносій плює на тротуар, кидає недопалки, послиненими пальцями гортає бібліотечні книги. А на тих же сторінках мікобактерії житимуть ще три місяці, у піску і пилюці, на тротуарі – до півроку. Інший шлях зараження – контактний: предмети побуту хворої людини, при рукопотисканні, поцілунках, допалюванні чужих цигарок. Джерелом інфекції можуть бути свійські тварини. Хвора на туберкульоз людина може інфікувати свійських тварин.

• Стійкий кашель (більше трьох тижнів) з виділенням мокротиння.

• Кровохаркання, задишка.

• Підвищення температури тіла протягом 7 днів і більше.

• Болі в грудній клітці.

• Втрата апетиту, безпричинне схуднення та швидка втомлюваність, нездужання, слабкість.

• Надмірне потовиділення, особливо вночі.

Якомога швидше зверніться у поліклініку до лікаря. Не займайтесь самолікуванням. Виявлення захворювання на ранній стадії збільшує шанси на повне одужання.

Так! Сьогодні стали доступними дієві ліки, які сприяють швидкому одужанню та виліковують майже усіх пацієнтів. Лікування повинно тривати щонайменше 6 місяців. Особливу небезпеку для оточуючих становить відкрита форма туберкульозу легень. Чим швидше хворий розпочне лікування у стаціонарі, тим успішнішим воно буде проходити, з меншою небезпекою зараження членів сім’ї та оточуючих. Це головний принцип приборкання епідемії туберкульозу.

Перш за все - це раннє виявлення хворих. З цією метою у дітей та підлітків до 18 років проводиться проба Манту, а особам з 15 років і старшим – флюорографічне обстеження не рідше 1 разу на два роки. Рентгенофлюорографічне обстеження має проводитись усім особам, які звернулись до поліклініки з приводу різноманітних скарг, особливо якщо вони пов’язані з ураженням органів дихання. У сучасних умовах поширеним методом виявлення туберкульозу легень стає мікробіологічне дослідження харкотиння.

Велике значення має вакцинація проти туберкульозу. Серед вакцинованих дітей захворюваність знижується в 4 – 10 раз, а смертність – майже у 7 раз. У них туберкульоз, якщо і виникає, перебігає набагато легше.

Значну роль у попередженні туберкульозу серед здорових осіб, зокрема серед дітей і підлітків, відіграє хіміопрофілактика – вживання протитуберкульозних препаратів. Їх призначають у випадку позитивної реакції Манту, а також при контакті з хворим.

Для попередження інфікування через харчові продукти, не слід купувати молочні та м’ясні продукти, яйця у випадкових осіб. А саме головне потрібно відмовитись від шкідливих звичок – куріння, вживання алкоголю, наркотиків.

Пам’ятайте!!!

 Здоровий спосіб життя, дотримання вимог гігієни, загартування організму, повноцінне харчування, а також турбота про зміцнення імунітету, стануть запорукою здоров’я.

За додатковою інформацію або консультацією звертайтеся до

лікаря-педіатра ДНЗ № 78

Вікторії Іванівни Білець

Прийомний день

Середа з 9.00 до 16.00

Василь Олександрович Сухомлинський писав у своїй відомій книжці "Серце віддаю дітям": "Я не боюся ще й ще раз говорити: турбота про здоров'я - це найважливіша праця вихователя. Від життєрадісності, бадьорості дітей залежить їхнє духовне життя, світогляд, розумовий розвиток, міцність знань, віра в свої сили".
І справді, хто з батьків не хоче бачити свою дитину здоровою,фізично розвиненою? Звичайно всі. Але самого лише бажання замало. Треба вміти організувати здоровий спосіб життя малюка з раннього дитинства. Що ж тут найважливіше?

Ось майже повний перелік чинників, які мають забезпечити здоров'я і правильний розвиток дитини:

- Додержання гігієнічних норм і правил;
- Режим - відповідно до віку й індивідуальних особливостей дитини;
- Повноцінне й раціональне харчування;
- Розумне й систематичне загартування;
- Систематичні фізичні вправи;
- Відповідно до віку - заняття спортом;
- Своєчасні профілактичні щеплення;
-Обмеження можливого контакту з інфекційними хворими;
- Дотримання дорослими особистої гігієни;
- Нормальна спадковість.

Залучаємо батьків до профілактики гострих респіраторних захворювань.

Профілактика гострих респіраторних захворювань (ГРЗ) - не тільки низка специфічних медичних заходів, а й безперервне зміцнення імунітету дитини.
В дошкільному закладі регулярно проводяться заходи для профілактики ГРЗ, однак у боротьбі за дитяче здоров'я важливо залучитися підтримкою батьків. Чимало залежить від того, на скільки регулярно батьки загартовуватимуть дитину.
Основними напрямами профілактики ГРЗ, на які можуть впливати батьки, є:
" дотримання розпорядку дня;
" оптимально збалансоване харчування;
" проведення процедур загартування;
" вживання фіточаїв;
" дихальна гімнастика.
Для поширення інформації про профілактику ГРЗ, зокрема про способи загартування ми пропонуємо пам'ятку для батьків.

Розпорядок дня
Дотримання правильного розпорядку дня допоможе підвищити стійкість організму Вашої дитини до застуди та грипу. Обов'зковими є проведення ранкової гімнастики, гігієнічних процедур, занять з фізкультури тощо.
Важливим є дотримання санітарно-гігієнічних вимог (чистота, свіже повітря, правильно підібраний одяг дітей удома, на вулиці, заняттях відповідно до погодніх умов).

Збалансоване харчування
Важливим чинником в оздоровленні дітей є оптимально збалансоване харчування. Повноцінний раціон має містити достатню кількість усіх необхідних для організму поживних речовин у правильних пропорціях. Так, надмірне вживання білкових продуктів може стати причиною ексудативного діатезу, а нестача білка спричиняє погіршення стану імунітету (уповільнюється утворення захисних білків - глобулінів). Зловживання їжею з надмірною кількістю вуглеводів і жирів порушує обмін речовин, сприяє появі зайвої ваги, ослаблює імунітет.

Процедури загартування
Загартування як один з основних засобів профілактики ГРЗ забезпечує стійкість організму до несприятливого впливу фізичних чинників навколишнього серидовища - коливань температури, зміни атмосферного тиску тощо. Дозоване використання процедур загартування допомагає активувати захисні механізми організму. Найпоширенішими природними засобами загартування є свіже повітря й вода.

Загартування повітрям
Загартування повітрям (найчастіше холодним) є дуже розповсюдженим у профілактиці ГРЗ завдяки стимуляції реакції імунітету і процесів терморегуляції. У людей, стійких до низьких температур, теплоутворення в організмі проходить інтенсивніше. Поліпшене кровопостачання шкіри зменшує імовірність виникнення обморожень.
Дієвими засобами загартування повітрям є перебування дітей на свіжому повітрі (не менше 3,5 год) та повітряні ванни. Прохолодне повітря подразнює нервові закінчення шкіри і слизових оболонок верхніх дихальних шляхів, стимулюючи підвищення порогу їх чутливості та тренування механізмів терморегуляції. У холодну пору року прогулянки